Стів Міллер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стів Міллер
англ. Steve Miller
Ім'я при народженніангл. Steven Haworth Miller
Народився5 жовтня 1943(1943-10-05)[1][2] (81 рік)
Мілвокі, Вісконсин, США[1]
Країна США
Діяльністьгітарист, співак, автор пісень, автор-виконавець
Alma materУніверситет Вісконсину в Медісоні, St. Mark's School of Texasd і Woodrow Wilson High Schoold
Знання мованглійська
ЧленствоSteve Miller Band
Роки активності1962 — тепер. час
Жанррок-музика і блюз
Нагороди
IMDbID 0589369

Стів Міллер (англ. Steve Miller, нар. 5 жовтня 1943; Мілвокі, Вісконсин, США)[3][4] — американський гітарист, який створив у віці 12 років блюз-рок-команду, яка після численних змін складу отримала в 1968 році назву «The Steve Miller Band». Найпопулярнішою піснею Стіва в складі групи є «Abracadabra».

2016 року включений до Зали слави рок-н-ролу[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Кар'єра Стіва почалася в 1955 році, коли під впливом Леса Пола (з яким був знайомий його батько) він створив свою музичну групу. Наприкінці 1960-х Міллер вже був досить шанованим рок-музикантом, який працював з Чаком Беррі, і в записах якого брав участь сам Пол Маккартні. 1972 року він потрапив в аварію, зламав шию і захворів гепатитом. Під час хвороби жартома написав нехитру пісеньку «The Joker», яку вирішив випустити синглом. Ця поп-орієнтована мелодія стала великим хітом, дійшовши до першого рядка в Billboard Hot 100. У Великій Британії вона вийшла через 17 років і, після того, як її використали у рекламному ролику, також очолила національний хіт-парад. В тексті пісні вперше прозвучав безглуздий вираз pompatus of love, який згодом увійшов у молодіжну субкультуру. 1996 року навіть був знятий фільм під назвою «The Pompatus of Love», герої якого обговорюють походження і значення цієї загадкової фрази.

Вражений успіхом «The Joker», Міллер вирішив продовжувати записуватися в аналогічному стилі, розрахованому на найширшу публіку. Його альбоми «Fly Like an Eagle» (1976) і «Book of Dreams» (1977) розійшлися багатомільйонними тиражами, а сингл «Rock'n Me» став черговим суперхітом. Хоча музичні критики зневажали Міллера за зраду психоделічному блюз-року, він продовжував зрідка виступати і з Маккартні, і з The Eagles. Його останнім (і найбільшим) бестселером був виданий в червні 1982 року танцювальний сингл «Abracadabra».

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Children of the Future (1968)
  • Sailor (1968)
  • Brave New World (1969)
  • Your Saving Grace (1969)
  • Number 5 (1970)
  • Rock Love (1971)
  • Antology (1972)
  • Recall the Beginning…A Journey from Eden (1972)
  • Living In The U. S. A (1973)
  • The Best Of… 1968—1973 (1973)
  • The Joker (1973)
  • Fly Like an Eagle (1976)
  • Book of Dreams (1977)
  • Greatest Hits 1974-78 (1978)
  • Circle of Love (1981)
  • Abracadabra (1982)
  • Steve Miller Band Live! (1983)
  • Italian X Rays (1984)
  • Living in the 20th Century (1986)
  • Born 2 B Blue (1988)
  • Very Best Of… (1991)
  • Wide River (1993)
  • Steve Miller Band (3CD) (1994)
  • King Biscuit Flower Hour Presents The Steve Miller Band (2002)
  • Live 73-76 (2CD) (2002)
  • Young Hearts (2003)
  • Bingo! (2010)
  • Let your hair down (2011)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #134463242 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Justin Kern. "'Wizard of Waukesha' still casts a spell here: Les Paul has 'changed the world for the better'," Waukesha Freeman (WI), May 9, 2007: "... Paul's godson, Milwaukee-born Steve Miller ... ."
  4. ↑ Lynn Van Matre. "Steve Miller gets on with making music," Sun-Sentinel (reprinted from Chicago Tribune), January 2, 1987, p. 36
  5. ↑ N.W.A, Deep Purple, Cheap Trick Chosen for Rock and Roll Hall of Fame. Rolling Stone. 17 грудня 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 25 червня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стів_Міллер&oldid=41826278